Електроніка, схеми, плати, статті - сторінка 12

Докладно про безколекторні мотори. Принцип роботи, синхронних та безколекторних двигунів.

Для роботи з різними дисплеями NodeMCU використовує бібліотеку U8glib. Підтримуються дисплеї які працюють по шині SPI або IIC. В документації до NodeMCU можна перевірити чи підтримується саме ваша модель дисплею: https://nodemcu.readthedocs.io/en/master/en/modules/u8g/ У прикладі використовується графічний OLED дисплей SSD1306 який працює по шині IIC.

GPS-трекер на базі ESP8266 з SD-карткою та web-інтерфейсом

ESP8266 має один UART порт. NodeMCU дозволяє використовувати ще один UART порт, який може тільки передавати дані, але нас цікавить тільки повноцінний порт. Невеличка складність використання UART виникає через те, що цей порт використовується для програмування плати NodeMCU. Коли запускається скрипт, який використовує UART, скрипт перехоплює всі данні які йдуть по порту UART, і NodeMCU вже не виконуватиме ніяких команд, поки скрипт не «відпустить" UART. Щоб уникнути блокування NodeMCU і забезпечити можливість відправляти команди, застосовуємо прийом, описаний в статті "ESP8266 NodeMCU Прошивка. Робимо WiFi розетку". Тобто, робимо авто-запуск головного скрипта з затримкою. Це дасть нам кілька секунд контролю над NodeMCU щоб виправити ситуацію якщо щось пішло не так. Приклад скрипта init.lua:

NodeMCU має власну файлову систему. Можна не тільки зберігати скрипти lua, а і використовувати її для роботи з власними файлами. Файлова система проста, без директорій. Тобто, всі файлі зберігаються у корні файлової системи. Проте допускається створення файлів з іменами типу: myDir/test.txt, але це буде просто файл з таким ім`ям. За роботу з файлами відповідає модуль file. Як і у звичайних файлових системах, файли можна відкрити у декількох режимах. Відкривається файл функцією file.open(filename, mode). Функції передаються ім`я файлу та потрібний режим:

Розглянемо роботу таймерів, лічильників, Watchdog, годинника реального часу, синхронізацію часу з Інтернетом, та cron. Словом все, що має відношення до часу. У NodeMCU можна використовувати 7 таймерів, за допомогою яких запускати потрібні функції через певний час. Роботу таймерів забезпечує модуль tmr.

ESP8266 має лише один канал Аналого-цифрового перетворювача (ADC0). АЦП 10- бітний. Діапазон вимірюваних напруг 0..1 Вольт. Зверніть увагу, на платі NodeMCU може бути впаяний резистивний дільник напруги. У цьому випадку на вхід плати (A0) можна подавати від 0 до 3.3 В.

У попередній статті ми познайомились з NodeMCU і спробували керувати GPIO виводами. Тепер використаємо PWM для керування яскравістю світлодіода і спробуємо керувати сервомашинкою або сервоприводом. За роботу з PWM відповідає модуль PWM. Зверніть на це увагу, коли будите робити зборку NodeMCU. Як зібрати NodeMCU з потрібними модулями ми розглядали у попередній статті.

Документація по модулю PWM

NodeMCU дозволяє використати одночасно не більше 6 PWM виходів на пінах від 1 до 12. Частота PWM може бути від 1 до 1000 Гц. Шпаруватість задається 10 бітним числом, тобто від 0 до 1023.

Популярність WiFi-модулів на базі ESP8266 на стільки велика, що крім прошивок для використання ESP8266 у якості WiFi-модуля під керуванням зовнішнього мікроконтролера, існує безліч прошивок для використання його і як мікроконтролера з різними цільовими призначеннями, у тому числі і в сфері Інтернет речей. У цьому циклі статей ми будемо вивчати можливості ESP8266 з прошивкою NodeMCU і познайомимось з мовою програмування LUA.

Список статей який допоможе вивчити мікроконтролер STM32 навіть початківцю. Детально про все з прикладами починаючи від мерехтіння світлодіодом до управління безколекторним двигуном. У прикладах використовується стандартна бібліотека SPL (Standard Peripheral Library).

Керування PMSM за допомогою STM32

Викладений нижче матеріал ґрунтується на документації AVR447 від фірми Atmel. Приклад керування PMSM двигуном з трьома датчиками Холла для мікроконтролера STM32 базується на інформації, викладеної в цій документації. Існує деяка плутанина в термінології пов`язаної з безколекторними двигунами. Саме поняття "безколекторний двигун" включає в себе кілька груп двигунів, в тому числі і безколекторні двигуни з постійними магнітами. Далі маються на увазі безколекторні двигуни з постійними магнітами. У більшості літературних джерел двигуни з постійними магнітами розділені на дві категорії за формою зворотного ЕРС (електрорушійна сила). Зворотна ЕРС може мати вигляд трапеції або синусоїди. Хоча термінологія в літературі іноді суперечлива, в більшості випадків вважається, що безколекторні двигуни постійного струму (BLDC) мають зворотну ЕРС у формі трапеції, а синхронні двигуни з постійними магнітами (PMSM) мають синусоїдальну зворотну ЕРС. І BLDC і PMSM можуть збуджуватися синусоїдальними струмами.