Електроніка, схеми, плати, статті - сторінка 19

А чому не спробувати прошити мою ATmega за допомогою Raspberry Pi? Така думка стрельнула мені в голову, коли я зробив невеличку плату розширення для Raspberry Pi. Raspberry Pi має протокол SPI, тому це проблема виключно програмного плану. Я відразу встановив свого улюбленого Avrdude. Про Avrdude для Windows я вже писав у статті AVRDUDE Windows. Але стандартний Avrdude не знає про ноги SPI, тому, трохи покопавшись в Інтернеті, знайшов рецепт. Існує проект https://github.com/kcuzner/avrdude , в якому avrdude допиляли для Raspberry Pi.

Raspberry Pi може працювати як невеличка FM радіостанція! Для цього майже нічого не потрібно. Тільки Raspberry Pi та 20 см дроту для антени. Реальна дистанція мовлення з таким приладдям - до 10 метрів. Тобто, Ви можете створити своє домашне FM радіо.

Встановимо программу PiFm:

Одні з найпопулярніших дисплеїв - це символьні LCD дисплеї. Вони можуть бути різних розмірів та відрізнятися кількістю рядків і символів. Найпопулярніший з них 1602 - тобто по 16 символів у двох рядках. Раніше я писав про символьні дисплеї у статті Использование cимвольных жидкокристаллических LCD дисплеев. Пример на GCC (WinAVR) для Atmega 8. Вони дуже добре себе зарекомендували. Приєднаємо дисплей WH1602 до Raspberry Pi за наступною схемою:

Підключимо датчик температури та вологості DHT11 до Raspberry Pi. Я раніше писав про популярний датчик вологості і температури DHT11 у статті DHT11 — цифровой датчик температуры и влажности Документація по DHT11: DHT11.pdf, DHT11_a.pdf.

Розміри та розпіновка DHT11:

Підключимо датчик до Raspberry Pi, як вказано на схемі.

(UA) Налаштував канал на YouTube. Тепер усі відеофайли в одній купі. Потрапити на канал можна за допомогою меню Video у верху сайта. Надалі планується окремі речі оформляти у відео форматі. Підписуйтесь на канал Avislab у YouTube.

(RU) Настроил канал на YouTube. Теперь все видеофайлы в одной куче. Попасть на канал можно с помощью меню Video вверху сайта. В дальнейшем планируется отдельные вещи оформлять в видео формате. Подписывайтесь на канал Avislab в YouTube.

У електроніці повсюди використовують звукові п’єзоелектричні динаміки або буззери п’єзоелектричні (piezo buzzer). У народі - пищалки або п’єзо пищалки. Вони можуть бути різних розмірів, але ідея у них однакова: використання зворотнього п’єзоефекту для генерації звуку. Такі п’єзо пищалки можуть бути з вмонтованим генератором. Досить подати на них напругу і вони будуть монотонно пищати. Але більшість з них - без генератору. Про них і піде мова. Основна проблема при використанні таких пищалок - це підвищення їх гучності. Ви повинні розуміти, що мова йде про генерацію звуку дискретним виходом у цифрових схемах, а не про підвищення потужності аналогового звукового сигналу.

Raspberry Pi чудово працює з USB девайсами на базі FT232. Я маю свою розробку USB-Барометра, він же - USB-Altimeter та варіометр, у якому використовується FT232RL. Я вирішив протестувати, як він буде працювати з Raspberry Pi.

Отже, вставляємо пристрій на базі FT232 до USB-роз’єма Raspberry Pi і ... Raspberry Pi перезавантажився. Прикро. Живлення Raspberry Pi здійснювалось від USB-порта комп’ютера. Вірогідніше за все - не вистачило потужності і просадка напруги відправила Raspberry Pi у ребут. Проте, після перезавантаження все працювало нормально. Якщо для живлення Raspberry Pi використовувати більш потужний блок живлення, перезавантажень не відбувається.

Перевіримо чи дійсно Raspberry Pi розпізнав FT232. Це не обов’язково, можна відразу перейти до запуску терміналу, але ця перевірка може допомогти дізнатися що саме пішло не так, якщо сталась якась проблема.

I2C Шина (TWI)

Raspberry Pi має порт UART, RXD (GPIO15) і TXD (GPIO14). Сьогодні ми навчимося його використовувати. До UART можна підключити будь-який пристрій. Я підключив Bluetooth модуль. До нього підключився зі смартфону за допомогою термінальної програми SENA BTerm і таким чином мав зв’язок з Raspberry Pi. Можна підключити RaspberryPi до комп’ютера за допомогою UART-USB модуля і зробити термінальний зв’язок між Raspberry Pi та вашим комп’ютером.

У попередній статті я торкнувся теми GPIO. Сьогодні я розповім як керувати виводами GPIO.

Ще раз нагадаю, що виводи GPIO Raspberry Pi призначені для роботи з рівнем напруги 3.3 В. Raspberry Pi не має захисту від перенапруги, тому ви маєте завжди використовувати сигнали, що не перевищують рівень 3.3 В.

Отже, для тестів приготуємо світлодіод, та кнопку. Під’єднаємо їх як вказано на схемі.

Ви, мабуть, помічали, що у деяких магазинах інколи на товари закріплюють "протиугонні" прилади. Це можуть бути якісь блямби або наліпки. Якщо таку штуковину не зняти на касі, і вийти за спеціальну рамку, розташовану при вході до магазину, то задзеленчить веселий дзвоник і біля Вас миттєво з’являється кубічний чоловік (або декілька). І починається практичне пізнання що таке RFID. Але повернемось до теорії.

Також багато хто має ключі від під’їзду, схожі на брелок. Досить його піднести до замка і двері відчиняються. У деяких містах існує система оплати за проїзд (наприклад у метро), де використовуються безконтактні RFID картки. Аналогічні картки використовуються у деяких фірмах для контролю доступу. На деяких товарах виробники наклеюють свої RFID мітки у вигляді наліпок, які не відразу можливо помітити. Такими мітками помічають тварин, а інколи - і людей.

Спочатку викладу трохи теорії, зібраної з Інтернету. Потім (в наступних статтях) - на прикладах я розповім, яким чином можна під’єднати різні зчитувачі до мікроконтролерів, мікрокомп’ютерів, та звичайних комп’ютерів.

Raspberry Pi - це мікрокомп’ютер, який несподівано для його авторів набув досить великої популярності. Випускається у декількох версіях, ціна приблизно $40. Незважаючи на досить маленькі розміри (уміщається на долоні) - це справжній мікрокомп’ютер, на який встановлюється операційна система і який працює майже як звичайний комп’ютер. "Майже" - тому що не гуде :)

Raspberry Pi може працювати під Windows CE, Debian, Fedora, Gentoo, Arch Linux, RISC OS, AROS або FreeBSD, навіть існує Android для Raspberry Pi. Також розроблені ОС які базуються на Debian (Raspbian) і Fedora (FedoraRemix, Pidora) оптимізовані під Raspberry Pi.

Оскільки крім стандартних, притаманних комп’ютеру інтерфейсів, Raspberry Pi має "ноги" для підключення зовнішніх приладів, це розширює сферу застосування Raspberry Pi у системах автоматизації та при побудові інших цікавих речей від розумного дому та роботизованих систем до автопілотів. Мені дали протестувати Raspberry Pi вже з встановленою системою Raspbian. Оскільки я адмін FreeBSD, розібратися з клоном Debian проблем не було. Далі всі приклади будуть для ОС Raspbian.

Хочу відразу зауважити, що з моїх вражень Raspberry Pi - перш за все комп’ютер. А потім вже - плата, до якої можна підключити сенсори чи зовнішні прилади. Оскільки на Raspberry Pi буде стояти операційна система Raspbian, треба мати хоча б елементарні навички у керуванні Unix-подібних систем з командного рядка. Для тих, хто звик у віконця тикати мишкою, - буде трохи незвично розбиратися.