Тег: stm32 - сторінка 4


« 2 3 4 5

18. STM32. Програмування STM32F103. Remap

05.10.2016
18. STM32. Програмування STM32F103. Remap

Чому не можна зробити такий контролер, який би мав мінімум стандартних ніг: ну, там - живлення, виводи для програматора, тощо, а решту виводів щоб можна було налаштувати як заманеться? Хочу на ногу №1, скажімо, PA6, - програмно налаштував і готово. А захочу RX порта UART1, - сказав мікроконтролеру, щоб RX порту UART1 підключив до ноги №1 і все. І так само будь-який функціонал на будь-які виводи. Це було б дуже зручно! Але це технічно досить складно. Хоча, може так статися, що у недалекому майбутньому з`явиться щось схоже. Розробники мікроконтролерів до цього потихеньку, але впевнено, йдуть. Звісно, коли з`являться такі контролери, зміняться і підходи до проектування схем і програм. Але повернімося до реалій.

Ми вже звикли до того, що до певних виводів мікроконтролера прив`язаний певний функціонал. І ми можемо вибирати, які з доступних функцій ми можемо використати. Наприклад, у нашому мікроконтролері STM32F103 ногу, яка називається PA9 можна використати як лінію порту A9 (вхід або вихід). Або використати альтернативний функціонал, такий як TX вихід послідовного порту USART1 (USART1_TX), або як другий канал першого таймеру TIM1_CH2. Та що нам робити якщо A9 вже використовується, а нам вкрай потрібний USART1_TX? У STM32 є функція REMAP.

STM32

17. STM32. Програмування STM32F103. Watchdog

29.09.2016
17. STM32. Програмування STM32F103. Watchdog

Сторожові таймери (Watchdog) існують для того, щоб у разі зависання програми мікроконтролера його (мікроконтролер) можна було перезавантажити. STM32 мають два watchdog. Їх звати IWDG і WWDG. IWDG - незалежний ("I" - Independent), доступний повсякчас. WWDG - більш обмежений ("W" - Window). Робота watchdog проста - якщо Ви його завели у своєму господарстві (налаштували і запустили), тоді треба його періодично годувати (скидати лічильник). Якщо лічильник не обновляти певний час, watchdog вважає, що з мікроконтролером щось не так і перезавантажує його. Це головна ідея watchdog. Тепер розглянемо їх детальніше і розберемо, у чому різниця між IWDG і WWDG.

STM32

16. STM32. Програмування STM32F103. Flash

27.09.2016
16. STM32. Програмування STM32F103. Flash

Робота із Flash пам`яттю

STM32 не має енергонезалежної EEPROM. EEPROM мають тільки STM32L. Так сталося, що у STMicroelectronics вирішили, ніби EEPROM потрібна тільки для Ultra Low Power серії мікроконтролерів. А що ж нам робити? Нам потрібна енергонезалежна пам`ять. Де нам зберігати наші дані, налаштування, тощо? У Flash! Так, у тій самій пам`яті, де лежить програма мікроконтролера. STM32 може писати у Flash пам`ять.

Для того, щоб безпечно щось записати у Flash пам`ять, треба спочатку з`ясувати її структуру. Нас цікавить Main memory. Саме в ній зберігається програма і в цю пам`ять ми будемо писати. Звісно, у не зайняту програмою ділянку пам`яті. Flash пам`ять розбита на сторінки. Кількість і розмір сторінок у різних контролерах різна. Про структуру пам`яті Вашого мікроконтролера читайте у Programming manual.

STM32

15. STM32. Програмування STM32F103. BKP

22.09.2016
15. STM32. Програмування STM32F103. BKP

Backup registers (BKP)

У попередній статті ми познайомились з годинником реального часу RTC. Там я згадав про Backup Domain - частину мікроконтролера, що живиться від додаткової батарейки. Окрім годинника, Backup Domain містить Backup registers (BKP). У кожного мікроконтролера їх кількість може бути різною. У STM32F103C8 їх 42 (BKP_DR1 ... BKP_DR42). Це 16-бітні регістри пам`яті, які зберігають своє значення після відключення основного живлення мікроконтролера. Це не Flash і не EEPROM, це звичайна пам`ять, яка живиться від батарейки. Якщо розцінювати батарейку годинника, як резервне живлення, стане зрозуміло, чому ці регістри мають назву Backup registers. Якщо вимкнути живлення мікроконтролера і резервне живлення (батарейку), дані регістрів будуть втрачені. Тому ці регістри не можна вважати енергонезалежною пам’яттю.

STM32

14. STM32. Програмування STM32F103. RTC

20.09.2016
14. STM32. Програмування STM32F103. RTC

Годинник реального часу (RTC)

STM32 мають вбудований годинник реального часу. Він може працювати незалежно від основного живлення мікроконтролера. Для роботи вбудованого годинника до спеціального виводу треба підключити живлення напругою 3В. Наприклад, батарейку CR2032. Такі батарейки використовують у годинниках, у комп`ютерах на материнських платах, та в інших приладах. Годинник споживає дуже мало енергії, тому батарейки вистачає на тривалий час. Також годинник може працювати як будильник - формувати сигнал на одному з виходів або виводити мікроконтролер з режиму енергозбереження. Спочатку ми запустимо годинник і налаштуємо таким чином, щоб він рахував секунди і продовжував працювати після відключення основного живлення мікроконтролера. Будильник розглянемо пізніше.

STM32

11. STM32. Програмування STM32F103. TIMER. Encoder

07.09.2016
11. STM32. Програмування STM32F103. TIMER. Encoder

Ще одна корисна функція таймера - робота з інкрементними (квадратурними) енкодерами. Ми налаштуємо таймер таким чином, щоб він обробляв сигнали з двох своїх вхідних каналів і змінював свій лічильник у зазначених межах. Тобто, коли ми будемо обертати енкодер в одному напрямку, лічильник таймера буде збільшуватися, в зворотньому - зменшуватися. У прикладі ми встановимо TIM_Period = 100. Це значить, що лічильник таймера буде зменшуватися або збільшуватися в залежності від напрямку обертів енкодера у цих межах. При прямому обертанні енкодера, коли лічильник дорахує до 100, він перестрибне на 0. При зворотньому напрямку, коли лічильник зменшиться до нуля, автоматично перестрибне на 100. Нам більше нічого не доведеться контролювати, лише зчитувати лічильник таймера. У наступному прикладі програма періодично опитує лічильник таймера і відправляє його значення у послідовний порт USART.

STM32

12. STM32. Програмування STM32F103. TIMER. PWM

09.09.2016
12. STM32. Програмування STM32F103. TIMER. PWM

У попередніх статтях ми познайомились з тим, як таймери можуть захоплювати вхідний сигнал. Таймери мікроконтролера STM32 також можуть формувати вихідні сигнали. Сьогодні ми познайомимося з PWM або ШІМ сигналом на прикладах.

Ініціалізація PWM виконується наступним чином:

  • налаштовується вихід порту відповідного каналу таймера, який буде задіяний для формування PWM сигналу
  • виконуються базові налаштування таймера
  • виконується налаштування OC каналу таймера (налаштування параметрів PWM)
  • вмикається таймер

STM32

10. STM32. Програмування STM32F103. TIMER. Захоплення сигналу

02.09.2016
10. STM32. Програмування STM32F103. TIMER. Захоплення сигналу

Однією з типових задач для мікроконтролера є обробка вхідних сигналів. У STM32 з цією задачею досить вправно справляються таймери загального призначення. Але, перш ніж перейти до розглядання теми захоплення сигналу таймером, спочатку розглянемо ще один приклад, який є продовженням попередньої статті.

STM32

9. STM32. Програмування STM32F103. TIMER

29.08.2016
9. STM32. Програмування STM32F103. TIMER

Таймери загального призначення

Таймери у мікроконтролерах STM32 поділяються за функціоналом на:
  1. basic timers (базові таймери)
  2. general-purpose timers (загального призначення: TIM2, TIM3, TIM4)
  3. advanced-control timers (продвинуті таймери: TIM1)
У різних мікроконтролерах кількість таймерів різна. Згідно документації до контролера STM32F103C8 маємо 3 таймера general-purpose, і один advanced-control.

STM32

STM32. Скачати приклади

23.08.2016
STM32. Скачати приклади

Скачати приклади до STM32F103 для CooCox CoIDE

Усі приклади розташовані на сайті github.com:

https://github.com/avislab/STM32F103

Посилання на GIT-файл:

https://github.com/avislab/STM32F103.git

Скачати усі приклади одним ZIP-архівом:

https://github.com/avislab/STM32F103/archive/master.zip

Приклади постійно доповнюються і корегуються. Інколи не синхронно з виходом нових статей про STM32. Остання редакція: 15.02.2017

STM32 Початківцям Схеми і прошивки

8. STM32. Програмування STM32F103. DMA

25.08.2016
8. STM32. Програмування STM32F103. DMA

DMA (Direct Memory Access) контролер прямого доступу до пам`яті. Його головна задача: передача даних на апаратному рівні між пам’ятю і периферією без участі процесора. Мається на увазі, що при цьому наша програма може виконувати інші операції, не відволікаючись на передачу даних. В попередній статті ми задіяли DMA для роботи з АЦП. І це було круто. Тепер розглянемо роботу DMA докладніше і ще раз впевнимось у потужній користі DMA на прикладі ще однієї типової задачі: відправки даних через USART.

Ми вже використовували USART. Відправка даних через USART - досить тривалий процес, під час якого (у попередніх прикладах) процесор чекає, поки буде відправлений весь буфер. Дивись функцію USARTSend. Поки ця функція не закінчить відправку всього буфера, далі обробка у головному циклі програми не йде. Усі чекають. У нас були досить прості приклади і нам було байдуже. Але, рано чи пізно, нам знадобиться вся потужність контролера і треба буде оптимізувати цю операцію. Один з методів - використання DMA. Ми підготовимо дані на відправку, дамо завдання DMA, він буде собі відправляти байт за байтом, а процесор займеться чимось більш важливим.

STM32

7. STM32. Програмування STM32F103. ADC

22.08.2016
7. STM32. Програмування STM32F103. ADC

ADC (Analog-to-Dogital Converter) - Аналого-цифровий перетворювач (далі АЦП). АЦП конвертує аналоговий сигнал у цифровий код. Такий собі вольтметр, який ми сьогодні заставимо працювати у декількох режимах, у тому числі із застосуванням DMA. Мікроконтролери можуть мати декілька АЦП. Конкретно STM32F103C8 має 2 АЦП. АЦП може обробляти декілька каналів (до 18). Канал - це зовнішній сигнал, який може бути заведений на одну з ніг мікроконтроллера, або внутрішній канал, наприклад вбудований термометр. Аналоговий сигнал можна подавати на ноги, які мають маркування ADC12_INn. Де n - номер каналу. Наприклад, ADC12_IN1.

STM32
« 2 3 4 5

Архіви