Схеми і прошивки - сторінка 3

Нещодавно мені знадобилося організувати керування приладом за допомогою SMS з мінімальними фінансовими вкладеннями. Після пошуків найдешевшого варіанту, придбав у китайців модем Neoway M590. Це досить стара і проста залізяка. Придбав кіт-набір за $5.2. Сам модем і тримач картки був старий, тобто був у використанні, а решта компонентів і плата нові. Плата чогось дуже велика з купою вільного місця. Вірогідніше за все - для монтажу у якусь шафу. Модем має зовнішню антену.  Neoway M590 виявився ненажерою. При підключенні до 5В мікрокомп`ютера просаджував напругу так, що світлодіод живлення у Raspberry Pi пригасав. Це при тому, що блок живлення 2А, а сам мікрокомп`ютер споживає не більше 0,6А. Raspberry Pi при цьому, на диво, не перезавантажувався. У подальшому живлення для модема було організовано окремо. Якщо заглянути у документацію до Neoway M590, ви знайдете інформацію про те що максимальній піковий струм може сягати 2А!

Высасываем батарейку до конца. MAX1674, NCP1400, Max1724

MAX1674

NCP1400

nRF24L01+ - радіо модуль, що працює на частоті 2.4ГГц. Дозволяє передавати інформацію у обох напрямках та об’єднувати декілька пристроїв.

Основні технічні характеристики nRF24L01+

• Робоча частота - 2.4ГГц. Можливість вибору одного з 126 каналів (при швидкості 2Mbps використовуються два канали)
• Можливість працювати на одному каналі з 6 пристроями
• Швидкість передачі даних - 250kbps, 1Mbps, 2Mbps
• Декілька режимів вихідної потужності (впливає на робочу дистанцію)
• Дистанція - до 100 метрів на відкритому просторі, до 30 метрів у приміщені. На практиці впевнено "пробиває" 2 залізобетонних стіни на швидкості 1Mbps
• Живлення - від 1.9 до 3.6B. Максимальний струм - 13.5мА, 26мкА у режимі standby, мінімальний - 900нА у режимі power down
• Інтерфейс взаємодії з мікроконтролером - SPI
• Входи витримують 5В, але живлення модуля не більше 3.6В
• Максимальна довжина пакету даних - 32 байти
• Ціна модуля - $1-$2

У електроніці повсюди використовують звукові п’єзоелектричні динаміки або буззери п’єзоелектричні (piezo buzzer). У народі - пищалки або п’єзо пищалки. Вони можуть бути різних розмірів, але ідея у них однакова: використання зворотнього п’єзоефекту для генерації звуку. Такі п’єзо пищалки можуть бути з вмонтованим генератором. Досить подати на них напругу і вони будуть монотонно пищати. Але більшість з них - без генератору. Про них і піде мова. Основна проблема при використанні таких пищалок - це підвищення їх гучності. Ви повинні розуміти, що мова йде про генерацію звуку дискретним виходом у цифрових схемах, а не про підвищення потужності аналогового звукового сигналу.

I2C Шина (TWI)

Модель системи орієнтування на Сонце.

Під час моїх сонячних дослідів постало питання так званої системи sun tracking, тобто системи орієнтування на Сонце. Такі системи використовують для автоматичної орієнтації таких приладів як сонячні теплові концентратори, сонячні батареї, тощо. У sun tracking системах використовують датчики освітлення, за допомогою яких визначається найбільш оптимальне положення до сонця. Обертання системи здійснює двигун з редуктором.

Для коррекціі положення по одній осі використовується два датчика освітлення, в даному випадку фоторезистори. Вони розташовані таким чином, щоб при оптимальній орієнтації на Сонце, рівень сигналів датчиків був однаковий. Якщо вісь пристрою орієнтовано на сонце не точно, відповідно, один з датчиків освітлюється менше. А різниця між рівнями сигналів датчиків визначає в яку сторону треба обертати систему (двигун).

У мене в розпорядженні з’явилися три різних RFID рідера:

• настільний з інтерфейсом USB (125 КГц). Підтримує EM4001, EM4100, EM4200, TK4100;
• ZNR-A26ID - для монтажу на стіну з інтерфейсом WG26 (125 КГц) ;
• RFID-RC522 - окрема плата на базі мікросхеми MFRC522 з інтерфейсом SPI (13,56 МГц);

Потрапив мені до рук двигун з копіювального апарата. Спочатку я хотів приладнати до нього свого регулятора, але спочатку вирішив розібратися чи існує можливість запустити його з рідним контролером. Трохи покопирсавшись в Інтернеті я знайшов щось подібне і врешті-решт добився нормальної роботи.

Схема условно разделена на две части: левая - микроконтроллер с логикой, правая - силовая часть. Силовую часть можно модифицировать для работы с двигателями другой мощности или с другим питающим напряжением.

Контроллер - ATMEGA168. Гурманы могут сказать, что хватило бы и ATMEGA88, а AT90PWM3 - это было бы "вааще по феншую". Первый регулятор я как раз делал "по феншую". Если у Вас есть возможность применять AT90PWM3 - это будет наиболее подходящий выбор. Но для моих задумок решительно не хватало 8 килобайт памяти. Поэтому я применил микроконтроллер ATMEGA168.

Эта схема задумывалась как испытательный стенд. На котором предполагалось создать универсальный настраиваемый регулятор для работы с различными "калибрами" бесколлекторных двигателей: как с датчиками, так и без датчиков положения. В этой статье я опишу схему и принцип работы прошивки регулятора для управления бесколлекторными двигателями с датчиками Холла и без датчиков.

Сегодня мы поговорим об архаичных, но все еще не вышедших со строя вещах - о стрелках. Точнее - о стрелочных приборах. Казалось бы, в наше время - время современных технологий такой устаревший способ отображения информации, как стрелочные приборы, уходит в прошлое. Но, как ни странно, иногда заменить стрелочного "динозавра" просто нечем. Если во время управления, каким либо транспортом или механизмом необходимо обеспечить быстрое считывание информации - стрелочный прибор незаменим. Для считывания цифровой информации человеческому мозгу требуется значительно больше времени, а иногда чрезмерное отвлечение от основного процесса управления может привести к потери контроля над ситуацией. Поэтому, на приборных досках автомобилей (и не только) "стрелка" будет жить долго, хотя постепенно и вытесняется графическими дисплеями, имитирующими стрелку. Если у Вас возникла необходимость отображать информацию графическим способом, а не цифровым, Вы можете столкнуться с некоторыми проблемами. Современные графические дисплеи могут "слепнуть" на ярком солнечном свете. Линейки светодиодов не решают проблему по той же причине. Остается старая добрая "стрелка". Как же можно реализовать механическую стрелку?

Не так давно, наткнулся на цифровой датчик влажности и температуры DHT11 (описание DHT11.pdf, DHT11_a.pdf). Когда то купил, да так и никуда и не пристроил. Решил проверить работу этого датчика. Подключил его к тестовой плате, подключил символьный дисплей. Передача данных выполняется по единственному проводу. Датчик имеет 4 вывода, но задействовано только 3. Схема подключения датчика:

Bosch Sensortec недавно выпустили новый цифровой датчик давления BMP180, который встраивают в некоторые модели смартфонов. Ранее я писал о работе с цифровым датчиком давления BMP085 этой же фирмы. BMP180 - это дальнейшее развитие BMP085. BMP180 стал меньше по размерам,  потребляет еще меньше электроэнергии. Убран "лишний" вывод. И, как заверяет разработчик, BMP180 стал точнее и отличается более высокой стабильностью. Так ли это на самом деле - проверим на практике. Для этого я изготовил тестовую плату и подключил ее к тому же микроконтроллеру, что и в статье о BMP085.